.....Для чого ми їздимо на рибалку? Якщо не самі задавалися таким питанням, то мабуть нам його задають постійно, тим більше, коли рибу додому не привозимо. Де сенс? Адже відпочити можне будь де, і головно набагато дешевше, аніж коли поїдеш на рибалку і не буде клювати. Я вже давно виробив у собі імунітет до таких запитів та думок і просто показую фотографії, якщо комусь це цікаво.
.....Але, якщо добре подумати, ми їздимо на рибалку переважно щоб впіймати багато риби. (це апогей задоволення і не обманюймо себе, завжди не без такої думки) Звісно таке буває, але рідко. Коли ж попадаємо на «клювало вчора і клюватиме завтра» рибалка перетворюється у чергову банальну вилазку-відпочинок з наголосом у кінці «Але відпочили прекрасно». І то у випадку, якщо не змокли під дощем, не змерзли вночі, не згоріли на сонці, або втікали від спеки. Як бачите навіть на відпочинку може бути дуже багато але, для того, щоб можна було б сказати бодай «але відпочили прекрасно». Але повертаючись до рибалки і наші мрії про шалений кльов, вони часто розвіюються як туман, коли вже на водоймі починаєш розуміти, що вода затепла/захолодна, зазелена/запрозора, вітер не той, термоклини не там і куча всякого такого. Ну і не забуваймо місячний календар і сонячну безвітряну погоду. О, як таке можна забути. Місяць повний – забудь про рибалку. Сонце жарить – риба в шоці.
.....А особливо коли намагаєшся впіймати велику рибу, та ще й за короткий термін шанси на такий перебіг подій збільшуються.
.....Цього разу я знав на що їду, але були певні сподівання на краще…
.....Місяць у повні! Сонце у зеніті! Температура 30+! Штиль!
.....Якщо до повного місяця я був готовий, то погодка трохи підкачала. Обіцяли легко вітряну погоду з температурою повітря +24 та з перемінною хмарністю, а була… Ех, а була жаркою і лише час від часу легенький вітерець спасав, але й він постійно дув у різні сторони.
Оскільки цього разу я їхав сам, то вибір сектора впав автоматично на лівий від дамби берег. Щось мені не хотілося намотувати додаткові кілометри і їхати з дамби на 4/5 поля. Окрім того, давно я вже на тій стороні не ловив. А для збільшення своїх шансів для отримання задоволення від рибалки я сів на сектор, яки був задіяний на Кубку України, не без сподівань, що риб буде розгодований і десь там покручуватиметься.
* * * * * *
.....Це мав бути такий собі риболовний Blitzkrieg в ідеалі. (О, як безглузді наші мрії!)
.....Ніч тепла, наступний день – помірна хмарність і не висока температура, а головне – загодовані місця!!! Повний місяць відкидаємо, адже плюсів набагато більше… Що ще більше потрібно? Бери та й лови рибу одна за одною.
.....Приїхав на водойму вже вечоріло. Сонце сховалося за обрії розмалювавши червоними барвами небо. А з протилежного боку сходив великий повний місяць. Не тратячи часу, щоб бодай встигнути щось розкласти без ліхтарика, я складаю два прути і закидую. Без сигналок, без стійок – часу нема. Потім поставлю. Скоренько міксую у відрі бойли у ліквіді і стаю для закорму щойно закинутих палок. Не встиг я засипати спомб, як почув «зззззззззз», «зззззззззззззззззззззззззззззззззззз»… Я щось не зразу зорієнтувався, що це покльовка… Боротьба була, на жаль не довгою. Риба зійшла. Прикрий схід? Абсолютно ні. Скоріше сигнал на користь моїх сподівань. Покльовка через кілька хвилин від старту і без закорму!!! Супер. Надія є.
Швиденько закидую ще дві палки, закормлюю міксом бойлів і чекаю.
.....Чекаю.
.....Ще чекаю…
.....Час йде, а я чекаю.
.....Десь опівночі роблю мікс для «парашута» і вже нічну тишу розсікає свист прута і десь вдалині чути глухий звук падіння куль у точці ловлі. А оскільки перші закиди були суто на пиліки, то на ніч я їх зкомбінував. Пів пиліка і пів вареного. Щоб рідше перезакидувати.
.....Зробив вроді все що треба. Чекаю
.....Ніч була такою місячною, що можна було книжку читати. Вмикав ліхтарик лише для того, щоб насилити стопор на волос.
.....І ось так чекаючи я таки задрімав. Збудився від тріскотіння ленінградської котушки – на сусідній сектор приїхали рибаки і закидувалися на карася. Годинник показував пів сьомої. Ніч проспав…
.....Першим ділом перезакорм бойлами і перезакид оснасток. Пейджер в кишеню, спінінг в руки і пішов по березі розпитуючи у кого які результати за ніч. Не сиділося.
Похвалитися нічним уловом на нашому березі нікому не вдалося. А на блешню спокусився окунець.
.....Вернувшись зробив «парашутне бомбардування» точки лову, а заодно й пере закинувся. Зранку я перейшов знову на бойли soluble.
.....А погода ставала все спекотнішньою.
.....Залишки бойлів у відрі залив «секретним» ліквідком від ССВ і пропрацював точку коброю.
.....Риб не клював і мої мрії про шалений кльов почали плавно переростати у «відпочив непогано». Але я не здавався . У відрі заміксував пелетс і спомбом заново закормив точку.
.....Кормив я не великими порціями і з певним проміжком часу. По 6 спомбів на точку – 1,5/2 години - по 6-10 куль на точку – приблизно година перерви і кобра а потім і пелетс.
.....Звук сигналізатора відірвав мене від нічогонероблення. Спрацювала крайня права оснастка кальмар-клюква від ТрінітіВ. Паровоз був сильним, але боротьба не довгою. Послаблення жилки вказувало на, тепер вже, прикрий схід. Така бажана покльовка і от… Поки вимотував, в голові крутилися маса думок на питання «чому?». Чому зійшов? Але відповідь була очевидною – обрив повідка.
.....Рибалка, яка вже обіцяла перерости у банальну вилазку, мене трохи зачепила.
Повтор закормочної програми. Спомбом бойли залиті ліквідком. (Бойли були різні, на 90% фруктові і лише кілька штук вонючок). Перезакидую всі палки і крайня оснастка лягає з тією ж наживкою, у ту ж точку. Одну палку закинув на дальший рубіж… а раптом…
.....Час іде. Сонце припікає. Вже бомби з сипухи покрали зону ловлі. Коброю закормив. Пелетсом доповнив попередню картину і… і… чекаю… А ми ж рибаки такі, шукаємо логіку у діях. Раз перед тим спрацювала така послідовність, то чому ж би й зараз так не мало б статися?
.....Чекаю. І ЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄ, паровоз. Я буквально долетів до спінінга і… Там було щось… Зупинити я його не міг, але миритися з двома попередніми сходами я не збирався і ця мисля спровокувала мене на помилку. Помилку, яка коштувала мене ще однієї, такої бажаної риби. Я підсік і притримав фрикціон. Риба зупинилася і пішла у бік і в той момент послаблення жилки мене морально вбило.
.....Та сама палка, та сама відстань і та сама наживка! Вимотав і пішов міняти бойл і тільки тоді побачив, що це був не просто схід. Гачок був розігнутий! Він і дальше був гострим, але розігнутим.
.....У цей момент у мені проснувся азарт. Я вирішив йти вабанк. Це вже не була просто рибалка, з намаганням бодай щось зловити. Це вже був батл. Я & CARP . В який я, якщо розібратися, втягнувся з самого початку. Співпадіння??? Хто зна. Та сама точка (сама крайня права). Та сама наживка. Та ж послідовність закорму. І що дивно – однаковий проміжок часу.
.....Думаю ви догадалися якими були мої дії дальше , але не так зразу.
.....Перше що я зробив - поміняв всі повідки з гачками меншими. З попередніх сходів я зробив висновок: риба бере неохоче, або дуже акуратно і тому не засікається (окрім обірваного повідка). А для таких випадків у мене є мій фірмовий повідок - G-rig. Я їх не ставив спочатку, бо на лідкорах вже були начеплені повідки. Але тепер це був необхідний хід. Тактика не міняється, але мінилася оснастка. На двох палках поміняв на монтаж in-line, а інших двох (на робочій стороні) змінив лише повідки на G-rig.
.....Точка та сама. Бойл такий самий. І дальше вже все по провіреній програмі.
.....Я абсолютно не збирався щось міняти. І втретє я почав виконувати вже перевірені дії: 6/7 спомбів бойлового міксу. Пауза і бомбардування кулями. Пауза і кобра. Ну і на завершення пелетс.
.....Я чекав. Я не вірив що він клюне, я знав. Я знав на 300% що він клюне. Для мене це було тільки питання часу і… чи не підведе знову монтаж…
.....Час йшов, а напруження зростало. Сонце жарило.
.....Надходив приблизний час як між попередніми покльовками. Очікування перемішувалося з думкою, що навіщо вірити у прикмети? Але які прикмети? Послідовність моїх дій? Так не прикмети ж, а праця. Виснажлива. Я від ранку працював на результат. Спина і передпліччя вже боліли від перезакидування і закормлювання. І я готовий був працювати до кінця. Але у якийсь момент я чую те чого чекав з таким напруженням. Від моїх думок мене відірвав пронизливий звук сигналізатора і прикував увагу всіх оточуючих, які також жарилися на той час на сонці, до моїх дій.
.....На цей раз мої дії були обережними і акуратними. З тамтого боку було те, що я так чекав. Я просто не міг допустити жодної помилки. А риба була сильною і явно не хотіла йти до мене, і трималася точки лову час від часу намагаючись піти в сторону, до сусідів. Я взяв підсак і поліз коропові на зустріч. Заліз до глибини де риба почувалася б у відносній безпеці. З огляду на те, що біля мене було мілко, то це було на відстані десь 20 метрів від берега. Короп почав піддаватися і помалу приближався до підсака. А коли ж він показав себе на поверхні у своїй красі, то ззаду за мною відразу зібралися всі сусіди з дітьми. Я ж був зосереджений на коропі. Я вже молився, щоб на цей раз мене не підвів монтаж. Я відчував кожен його рух. Кожний раз коли він міняв напрямок я відчував в руку. А скільки разів він намагався спинним плавником звільнитися від оснастки. Просто було чути як лінкор проходить по «пилці».
.....Кілька заходів до підсака і мимо. В той момент він вже маневрував на поверхні, а я ним просто любувався і прикидував на око його вагу. 8, 9 кг? І от цей довгоочікуваний момент – короп у підсаку. О, так. Напруження спало і по тілу пролетіло розслаблення.
Я думав, що він змучився і дасть спокійно себе сфотографувати, але не тут то було. Він витворяв таке, що у дітей піднімало настрій. Він не тільки не давав себе сфотографувати, але навіть взяти себе в руки. Хоча при зважуванні він таки був спокійним і вага показала 12 кг з вирахуванням сітки підсака у якій його зважували.
Він заслужив повагу. Сьогодні це була не просто впіймана риба. Це був суперник який приніс масу задоволення. Адже, як вже згадував, рибалка яка мала всі шанси перерости у «відпочив гарно» перетворилася у батл. Чи то з озером, хоча я скорыше схиляюся до «Я v/s CARP». Я вперше за багато років відчув такий азарт, коли я не хотів багато риби, або бодай якусь рибу. Я хотів саме ту рибу. Саме там. Саме на ту наживку і саме у той час.
.....І так як загорівся у процесі ловлі азарт, так він і щез з впійманим карпом. Впіймавши цього коропа я отримав всю дозу адреналіну і повний розслабон. Саме тепер і почалася частина «гарний відпочинок». Помітив, що сусід почав заходити по пояс у воду і закидувати свою оснастку на кілька метрів до точки, яку я закормлював парашутом і це йому принесло результат. Вже наприкінці дня, а почав він кидати туда вже після мого коропа, він впіймав таки зо п’ять карасів до кілограма.
.....Я ще раз закормився і почав помаленьку складати свої пожитки. І вже під завісу я отримав ще одну покльовку - амура (на око 4/5 кг), який клюнув вже коли більшість речей були запаковані у машину.
.....Жодна інша точка як дальня, так і крайня ліва (де була перша вчорашня покльовка) результату не принесли.
P/S. Повертаючись до статистики:
Використовував виключно продукцію від Сarp Сlassic Вaits та Trinity Baits. Як бойли так і ліквіди.
В при&
